- припровадити
- див. припроваджувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
припровадити — ваджу, диш, Ол. Доводити, довести. Треба припровадити го до порядку … Словник лемківскої говірки
припровадити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
припроваджений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до припровадити. || у знач. ім. припрова/джений, ного, ч.Той, кого припровадили … Український тлумачний словник
припровадження — я, с., розм. Дія за знач. припровадити … Український тлумачний словник
доводити — I = довести 1) (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), обґрунтовувати, обґрунтувати, мотивувати, у[в]мотивовувати, у[в]мотивувати, показувати, показати, арґументувати; обставляти, обставити, підпирати,… … Словник синонімів української мови
доправляти — доправити (до місця призначення), доставляти, доставити, допроваджувати, допровадити, спроваджувати, спровадити, приставляти, приставити, поставляти, поставити, припроваджувати, припровадити, правити, приправляти, приправити, достачати,… … Словник синонімів української мови
при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… … Словник лемківскої говірки